Резолюція підприємницького страйку у Львові
Президенту України
Верховній Раді України
Ми, підприємці міста Львова, зібрались сьогодні, щоб заявити:
Ми платимо податки, ми створюємо робочі місця!
Ми не стоїмо у чергах за допомогою з безробіття і не просимо у держави допомоги, а навпаки допомагаємо іншим!
Ми вважаємо, що керівництво держави через прийняття податкового кодексу, інші рішення знищує нас - малий бізнес, знищує середній клас, знищує майбутнє держави.
Ми вимагаємо відмови від прийняття податкового кодексу в існуючому стані чи навіть з косметичними правками, адекватного покращення загальної системи оподаткування, реформування пенсійної системи за європейським зразком та відмови від пенсійних поборів на потреби знахабнілого чиновництва.
Ми повідомляємо, що репресіям проти бізнесу, які почались у Бердянську, Хмельницькій та Миколаївській областях, Луганській області ми відповімо адекватними діями в рамках закону, створенням підприємницького середовища загальної підтримки, вільним простором для бізнесу.
Ми вимагаємо відставки уряду Азарова - Тігіпка у повному складі, як такого, що не володіє здатністю вивести економіку з кризи та не має наміру цього робити.
Ми вимагаємо повернення вільних засобів масової інформації і висловлюємо своє обурення тим, що багатотисячні мітинги підприємців не викликають зацікавлення у провідних національних телеканалів.
Ми просимо журналістів прорвати інформаційну блокаду наших акцій спротиву по цілій Україні.
Ми оголошуємо, що в разі прийняття податкового кодексу ми розпочинаємо «податковий страйк».
Друге читання податкового кодексу у Києві ми зустрінемо спільною безстроковою акцією разом з всією Україною.
Ми готові до загальнонаціональної акції протесту!
Вимоги, які мають бути враховані у новому Податковому кодексі:
1). Держава гарантує всім підприємцям незалежно від обраних ним організацій них форм підприємницької діяльності, рівні права і рівні можливості для ведення своє підприємницької діяльності.
2). Зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку підприємництва, запровадити нові підходи до державного регулювання підприємництва, здійснити заходи щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, та сприяти зменшенню надмірного державного регулювання підприємницької діяльності.
3). Чітка, зрозуміла нормативно-правова база, яка не допускає двоякого трактування термінів, порядку сплати податків та подання звітності.
4). Зберегти фіксований податок.
5). Скасування запровадження касових апаратів на ринках, міні магазинах та ятках.
6). Відміна постанови №278 прийнятої у 2009 році стосовно оренди.
7). Скасування пенсійних внесків для працюючих пенсіонерів та інвалідів. Запровадження тимчасової норми - верхньої планки пенсій для всіх громадян України без виключень (наприклад 5000 гривень).
8). Зберегти спрощену систему оподаткування виходячи з її сутності, яка була впроваджена через складність ведення податкового обліку на загальній системі оподаткування, проблеми з адмініструванням податків, обтяження системою контролю.
Тому при реформуванні існуючої спрощеної системи оподаткування не треба докорінно її змінювати, а привести норми до відповідності умовам сьогодення – підвищити максимально допустимі обсяги виручки від реалізації з відповідним поступовим підвищенням ставок єдиного податку або застосувавши відсотковий підхід.
На нашу думку, при розробці „Податкового кодексу України” в частині застосування спеціальних режимів оподаткування варто взяти за основу проект Закону України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», реєстр. № 4112-2, або №4549-2, які вже були внесені до Верховної Ради та пройшли обговорення в експертному середовищі та підприємницьких колах і які будуть потребувати лише невеликих змін.
Спрощена система оподаткування не є пільговою чи злочинною, як вважають більшість чиновників, а ефективною і прозорою, що підраховано та доведено експертами.
9). Реформувати загальну систему оподаткування. Загальна система у сьогоднішньому вигляді не витримує ніякої критики. В основі оподаткування загальної системи лежить оподаткування зарплати. Зарплата найманого працівника та дохід підприємця - різні речі (відповідальність, ризики, витрати і т.і.).
Вирішення проблеми елементарно просте, було б бажання, пропонуємо два варіанти:
а). Знизити базу оподаткування соціальним внеском, за принципом оподаткування підприємців на єдиному податку базою визначено мінімальну заробітну плату, або
б). Знизити ставку оподаткування соціальним внеском до 5%, в такому випадку отримаємо оподаткування наближеним до прибутку юридичних осіб 15%+5%=20%, або 17%+5%=22%.
10). Реформувати пенсійну систему не збільшенням пенсійного віку, а реальними кроками, що забезпечать пенсіонеру дійсно гідні умови старості і можливість розпоряджатись власними пенсійними накопиченнями.
На сьогодні існують 3 рівні такої системи:
11). Перенесення наголосу у взаємодії «підприємець – чиновник» на підприємця.
- Перехід до принципу «Державний чиновник – мій найманий працівник», оскільки саме від рівня матеріального достатку громадян і суми сплачених ними податків залежить рівень забезпечення державних службовців.
- Можливість прослідкувати використання сплачених державі податків.
-Важливіший той, хто платить податки, а не той, хто їх збирає.
-Наявність особистої відповідальності чиновників за конкретні дії чи бездіяльність, участь у процесах та наслідки такої участі.
- Не підприємець повинен доводити помилку контролюючого органу, а контролюючий орган – свою правоту.
- спрощення порядку створення, реєстрації та ліквідації суб’єктів
підприємницької діяльності;
- скорочення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню та патентуванню, вимагають одержання сертифікатів та будь-яких інших дозволів на здійснення підприємницької діяльності;
- лімітування перевірок та контролю за діяльністю суб’єктів підприємництва, зменшення термінів проведення перевірок;
- спрощення процедури митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій;
- забезпечення послідовності та стабільності нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності.
12). У разі видання державним чи іншим органом акта, який не відповідає його компетенції або вимогам законодавства, підприємець має право звернутися до суду чи адміністративного суду із заявою про визнання такого акта недійсним. Збитки, завдані підприємцю внаслідок виконання вказівок державних чи інших органів або їхніх службових осіб, що призвели до порушення прав підприємця, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами або їхніми службовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо підприємця, підлягають відшкодуванню цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішує суд. Також в цьому питанні важлива ще одна наша вимога відміни нової статті в кодексі Адміністративного судочинства України. Ми вважаємо, що стаття 171-2, пункт 2, обмежує конституційні права підприємців на апеляційне оскарження рішень державних органів. Також ця нова норма сприяє корупції у державних органах.
13). Гарантії майнових прав підприємця полягають у тому, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист права власності підприємця. Вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не допускається, за винятком випадків виключно за рішення суду. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами, юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства.
14). На даному етапі поряд з електронною формою звітності збереження всіх альтернативних форм (паперова та поштового відправлення).
15). Потужний державний апарат має бути спрямований у першу чергу на викриття та усунення схем уникнення оподаткування через офшори. Вважаємо, що саме в цій царині влада (при умові присутності політичної волі) могла б значно наповнити бюджет.
Податкова політика повинна включати перевірену досвідом країн розвинутої економіки систему: диференційованого підходу оподаткування в залежності від величини обороту.
Податкова служба у розвинутих державах працює, як консультативний, дорадчий орган для громадян, на відміну від нашої, яка діє – як каральний орган, незалежно від того винен чи ні, а кожен підприємець розглядається як потенційний злочинець.
Світовий досвід доказує, що майбутнє нашої держави криється у всебічному розвитку малого й середнього бізнесу. На сьогодні в найбільш розвинутих країнах Заходу малі підприємства складають 70-90 %, від загальної кількості підприємств . Дані цифри дають можливість зрозуміти вагомість підприємств малого бізнесу для економіки даних країн.
Звертаємось до всіх до керівників нашої держави поставитись з розумінням і здоровим глуздом до малого та середнього підприємництва, яке і так потерпає від умов ведення своє підприємницької діяльності в даній реальності.
На нашу думку, при підготовці законів, які повинні регулювати підприємницьку діяльність, перш за все треба виходити з перспектив майбутнього нашої держави, а не короткострокової доцільності інтересів певних особистостей.
Вважаємо, що усі останні три версії Податкового Кодексу мають гостро виражений фіскальний характер. Латання документу за допомогою прийняття поправок, на нашу думку є безперспективною, оскільки баланс відносин бізнесу і податкової адміністрації порушений апріорі. Вимагаємо прийняття мораторію на прийняття Податкового Кодексу в найближчій перспективі, і негайне створення робочої групи з експертів та науковців, незалежних від ДПА України. Саме така група має створити адекватний документ, що стимулюватиме вихід бізнесу з кризи, та гарантуватиме відсутність в податкової адміністрації важелів для податкового терору.
04.11.2010
Підприємці Львівщини .