НЕ ПОДАТКОВИМ КОДЕКСОМ ЄДИНИМ!
Наміри влади прийняти драконівський Податковий кодекс сколихнули активну частину підприємців, об’єднали її та призвели до масових виступів, які змусили владу тимчасово відступити й відкласти прийняття цього документу.
Однак, варто зрозуміти, що проблема не в Податковому кодексі, проти якого, безумовно, треба боротися. Проблема в головах можновладців. Якщо вони розробили такий документ, то це означає, що саме таким є їхнє ставлення до підприємництва взагалі. І воно не зміниться, якщо навіть вдасться добитися того, що цей кодекс ніколи не буде прийнятий. А тому це ставлення до підприємців у можновладців проявлятиметься в інших діях.
Згадайте історію та ставлення комуністів до підприємництва в різних країнах. Керуючись примітивним Марксовим розумінням доходу підприємця як привласнення виробленої чужими руками додаткової вартості, марксисти-ленінці не зважали на те, що підприємець також бере участь у створенні цієї вартості самою організацією процесу, а ще ризикує втратити вже витрачені на організацію процесу власні кошти, несе адміністративну та кримінальну відповідальність в разі неправильно налагодженого виробництва (торгівлі, надання послуг, виконання робіт), може позбутися не просто джерела доходів, а й опинитися в боргах на все життя. І якщо комуністи подекуди були змушені дозволити підприємництво, то все одно вважали це тимчасовим, а тому вели наступ на бізнес аж поки не знищили його цілком або майже цілком.
Те саме можна сказати й про нинішню владу, представники якої ментально здебільшого є родом з СРСР. Вони ставляться до вільного підприємництва як до чужорідного елементу у їхній системі. Прем’єр-міністр України, який свого часу очолив Податкову адміністрацію, не маючи фахової освіти, має примітивне розуміння підприємництва як дійної корови для бюджету й не розуміє елементарних, вже вивчених і досліджених у цивілізованому світі речей:
– що податкові надходження з підвищенням податків до непомірних розмірів не збільшуються, а зменшуються, бо підприємці або йдуть у тінь (з цією владою, це, до речі, буде складніше і навіть небезпечніше), або починають менше заробляти, а отже й менше сплачувати до бюджету, або взагалі банкрутують й не сплачують нічого;
– що набагато ефективніше збирати податки з меншою ставкою з більшої кількості підприємців, ніж зменшувати кількість підприємців, обкладаючи їх все більшими податками;
– що підприємництво дає робочі місця, чим зменшує тягар державних соціальних витрат;
– що краще, коли люди, які своїм дрібним бізнесом забезпечують власне існування, платять символічні податки (хоч щось для бюджету), ніж стоять на біржі праці й тягнуть гроші з держави.
Система взаємостосунків влади та підприємців, започаткована іще при Кучмі нинішнім прем’єр-міністром, отримала назву „азаровщина” і характеризується примітивним фіскальним підходом, відкидаючи регуляторні та стимулюючі функції оподаткування.
Нинішній корумпованій системі, коли джерелом збагачення стає не праця, а близькість до влади, не потрібні дрібний і середній бізнес, який важко контролювати та обдирати. Легше знищити цих конкурентів на догоду власному бізнесу, у який можновладці вклали награбовані кошти. Їм краще позбутися мільйонів вільних людей, аби населення купувало продукцію, отримувало послуги й замовляло роботи лише в їхніх фірм за монопольно високими цінами. Їм простіше залишити тільки великий бізнес навіть, якщо вони не є його власниками. Бо поставити маленьку кількість великих бізнесменів під контроль, аби вони „відстьобували” частину своїх доходів до кишень можновладців чи „позапланово” латали дірки розграбованого держбюджету, набагато легше, ніж „обробляти” окремо кожного з мільйонів дрібних чи середніх підприємців.
Нинішній владі, яка тяжіє до тотального контролю у всіх сферах, не потрібні незалежні від неї люди (а саме такими є підприємці, які самі заробляють на себе). Вона прагне знищити громадянське суспільство, основою якого у всіх країнах є середній клас. Їй зручно, коли все населення знаходиться на короткому мотузку фінансової залежності.
Тому, якщо підприємцям і вдасться не допустити прийняття Податкового кодексу взагалі, ставлення влади до них не зміниться. Якщо можновладці задумали здійснити відображені у проекті Податкового кодексу кроки, вони все одно шукатимуть для цього можливості. Вони все одно робитимуть це за допомогою інших нормативних документів. Робитимуть поступово, по кроках, по сегментах підприємницької діяльності (наприклад, поступово підвищуватимуть єдиний податок, аж поки не скасують його, ускладнюватимуть малими кроками спрощену систему оподаткування тощо). Робитимуть так, аби не зачіпати одразу всіх, як це сталося з Податковим кодексом, і щоб не викликати великого об’єднаного протесту. Але все одно робитимуть. І результат для всіх підприємців буде той самий, хай і трохи відтермінований в часі.
Тому підприємцям, як і іншим верствам населення, варто зрозуміти, що сьогодні і їм самим, і Україні потрібен широкий рух спротиву, аби дати Відсіч наступу влади на права і свободи громадян (в т.ч. і на свободу підприємницької діяльності). Варто вийти за межі власних інтересів та підтримати зусилля інших осередків спротиву, як і іншим осередкам спротиву варто зробити те саме й підтримати підприємців.
Наймані працівники і підприємці сьогодні повинні стати партнерами у захисті спільних інтересів. Кожен роботодавець повинен зібрати своїх працівників і пояснити, чим їм також загрожує Податковий кодекс (зменшенням зарплати, скороченням робочих місць). Таким чином кількість противників цього знущального документу виросте в рази.
Підприємцям варто з розумінням поставитись до участі їхніх працівників у громадянській активності, адже ця активність є запорукою існування їхнього бізнесу, бо відволікає владу від тиску на підприємців на боротьбу з іншими осередками спротиву, зберігає загальний стан прав і свобод, стає на заваді тоталітарним тенденціям, які рано чи пізно зачеплять і бізнес.
Ніхто не переслідуватиме дрібне підприємство, якщо його простий працівник з’являтиметься на акціях протесту. Натомість така позиція підприємців щодо своїх працівників дасть змогу розширити межі спротиву узурпаторам, які прагнуть підім’яти під себе всіх і все. Переважна більшість дій, які вимагають спротиву, проходить у робочий час. І підприємцям варто відпускати на протест тих громадсько активних працівників, які можуть зробити в інший час свою роботу, яку вони не виконали у витрачені 2-3 години на участь в акції (звичайно, що не йдеться про тих, які, наприклад, мають торгувати саме у денний час).
Сьогодні кожен підприємець, якщо хоче і надалі вільно працювати, сам має брати участь у громадянській активності, включатися до вже існуючих осередків спротиву, брати участь у створенні нових, які не обмежуються лише інтересами підприємців. А об’єднанням підприємців варто мати постійний зв’язок й координувати з іншими громадянськими активістами спільні дії щодо всіх сфер життя.
Це не так важко зробити. Участь у спротиві – це не обов’язково особиста присутність на акціях і підставляння себе під переслідування держави. Достатньо просто відвести дещицю власного часу на індивідуальні та спільні дії проти узурпаторів, а більшість зі 198 описаних теоретиком ненасильницького спротиву Д. Шарпом методів ненасильницьких дій, які дозволяють усунути від влади навіть тоталітарний поліцейський режим, не потребують і зміни звичайного ритму життя. Підприємець може надати невеличку посильну допомогу загальному спротиву, не йдучи для цього на великі жертви. Це може бути і матеріальна допомога, і друк 1-2 тис. листівок один раз на місяць, і разове надання автомобілю, аби громадянські активісти могли перевезти кудись необхідний їм реквізит, і позичання цифрової камери на один день, аби учасники якогось протесту могли швидко викласти інформацію про нього в інтернет. Це врешті решт і невеличкі внески на діяльність власне об’єднань підприємців, аби ті могли створити штат з аналітиків, юристів, технологів, які б займалися організованим захистом інтересів самих підприємців. Такі витрати будуть значно меншими ніж ті, які понесуть підприємці в разі відсутності спротиву правлячому режиму.
Час протистояти свавіллю!
Час об’єднуватися!
Час дати ВІДСІЧ антинародному режиму!vidsich@gmail.com 067-656-17-14, 066-726-63-87, 063-452-97-09