Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».

1 січня цього року мав запрацювати новий закон — про запобігання і протидію корупції в Україні. Відповідно до закону, до категорії осіб, з якими вестиметься боротьба за відсутність у їхніх діях «неправомірної вигоди», включено не лише державних службовців.

Зокрема, статтею 2 закону передбачено, що суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення стають самозайняті особи (тобто аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні управляючі, незалежні посередники або члени трудового арбітражу, третейські судді), а також фізособи-підприємці. Крім того, до цієї категорії потрапили особи, «які постійно або тимчасово займають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядницьких або адміністративно-господарських обов’язків».

Інтрига полягає в тому, що поки що не зрозуміло, хто саме потрапить до категорії осіб, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядницьких або адміністративно-господарських обов’язків (назвемо їх «керівники»). А коло кандидатів на потрапляння до категорії «керівників» широке: від директора до старшого двірника (менеджера з прибирання території). Визначити кінцеве коло найманих робітників, які підпадають під дію закону про корупцію, має Кабмін. І в цьому полягає друга інтрига: без прийнятого КМУ відповідного порядку застосувати цей закон на практиці неможливо.

Розробити план-стратегію боротьби з корупцією, привести нормативні акти у відповідність із цим законом і затвердити порядок застосування цього закону Кабмін був зобов’язаний до 1 січня 2010 року. У грудні минулого року з’ясувалося, що в строки уряд не вкладається. І набрання законом чинності було перенесено з 1 січня на 1 квітня. Отже, як застосовуватиметься закон про корупцію, залежить від рішень майбутнього уряду.

Чим же загрожує цей закон названим громадянам? Під корупційним правопорушенням мається на увазі навмисне використання службового становища з метою отримання вигоди. Причому порушенням закону буде навіть, кажучи мовою законодавця, отримання або обіцянка такої вигоди для себе або для інших осіб. Але, крім цього, закон накладає на громадян, які підпадають під його дію, кілька заборон. Неприємна несподіванка для більшості керівників (підприємців і просто посадових осіб, включно з менеджерами з прибирання території) полягає в тому, що на них поширюються заборони, які раніше стосувалися тільки чиновників. Зокрема, їм заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, прямо або через посередників (наприклад, продюсерів, агентів тощо). Це означає, що всі наймані робітники недержавного сектору втратять право займатися підприємницькою діяльністю. А «керівники», крім цього, втратять також право працювати десь за сумісництвом. Виняток зроблено тільки для викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської й суддівської практики у спорті. Та й то — займатися цими видами діяльності можна буде лише у позаробочий час. Також їм заборонено «входити, у тому числі через інших осіб, до складу органа управління або спостережної ради підприємства або організації, створеної з метою отримання прибутку». Виняток зроблено тільки для випадків управління акціями (частками, паями), які належать державі, і представлення інтересів держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарчого товариства. Це означає, що фізособи-засновники не зможуть бути й «керівниками», зокрема й на своїх підприємствах — адже закон про корупцію не уточнює, на які підприємства або організації поширюється заборона. Нормативні акти Кабміну, що суперечать цьому закону, було наказано до 01.01.2010 р. привести у відповідність. Як то кажуть, поживемо — побачимо.

Потрапили «під роздачу» і самозайняті особи. Для них зроблено обмеження в отриманні подарунків. З 1 квітня 2010 року такі особи можуть отримувати особисті подарунки, «які відповідають загальноприйнятим уявленням про гостинність», на суму не більше однієї податкової соціальної пільги. Найцікавіше, що це обмеження зберігається стосовно колишніх адвокатів або аудиторів і протягом двох років після припинення ними такої діяльності, — у випадку, якщо їхня наступна діяльність безпосередньо пов’язана з попередньою роботою. Формулювання, що міститься в законі, ще більш коряве, туманне й потребує уточнення. Для яких конкретно випадків встановлено заборону на отримання дорогих подарунків? І які в нас тепер загальноприйняті уявлення про гостинність? У Кабміну залишається трохи більше двох місяців на те, щоб розробити кодекс гостинності. Відома лише сума, на яку подарунки приймати можна. У 2010 році розмір однієї податкової соціальної пільги становить 434,50 грн.

Відповідальність за корупцію передбачається всіх чотирьох видів: дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова і кримінальна. Тобто, при нагоді можуть і посадити. Рішення про те, яку ж міру покарання застосовувати до порушника, повинен буде прийняти суд.

Юридичні особи, в інтересах яких їхні працівники здійснили корупційне правопорушення, також не уникнуть «всевидючого ока Саурона». Іншим законом встановлено, що піймані на гарячому підприємства й організації нестимуть відповідальність починаючи від штрафів у розмірі 1700 грн і закінчуючи повною ліквідацією.

Ну, і наостанок про те, хто ж перевірятиме країну на корумпованість. По-перше, ми самі, що саме по собі втішно. Кожен громадянин або суспільне об’єднання громадян має право подати позов за фактом корупційного правопорушення або повідомити про нього іншим контрольними органам. До таких органів належать місцеві ради й прокуратура. Але найбільш безпосередній контроль здійснює Верховна Рада, а точніше Комітет ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Як кілька депутатів мають намір перевірити кілька мільйонів потенційних порушників? Відповідь очевидна — ніяк. Хочеться вірити, що всі ці безглузді норми залишаться лише першоквітневим жартом.
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 03 вiд 28-01-2010

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1507-17